Роль математики в повсякденному житті

e-mail Друк

Джеремі Кун, доктор Іллінойського університету в Чикаго спробував пояснити навіщо математика потрібна в повсякденному житті. Своїми роздумами поділився у власному блозі.

«Найчастіше студенти питають, коли ж їм знадобиться математика. Багато вчителів не вигадують нічого кращого за відповідь: «Навчишся добре слідувати інструкціям», та якихось нечітких фраз про “критичне мислення”», – окреслює порушену проблему містер Кун. А для її вирішення наводить список із шести «звичок математично мислячих людей».

До навичок, які допоможуть у житті людини будь-якої професії та з найрізноманітнішими інтересами, автор відносить наступні:

  • обговорювати визначення: розуміти хто що має на увазі під кожним словом – необхідне вміння в будь-якому контексті, яке прищеплює математика. Автор наводить відоме формулювання: «У нас є вагомі підстави вважати, що в Іраку є зброя масового ураження». Математик одразу ж запитав би, що означають «вагомі підстави» і «зброя масового ураження»;
  • наводити контрприклади: якщо приклад у математиці підтверджує гіпотезу та доводить її справедливість у конкретному випадку, то контрприклад дозволяє її спростувати. Таким чином, пропустивши через себе величезну кількість помилкових суджень, математик не повірить у твердження, підкріплене тільки харизмою політика або ж культурними стереотипами;
  • помилятися і визнавати свої помилки – одна з базових відмінностей математичного дискурсу від наукового. Холодна логіка і досвід помилок вчать спокійніше ставитися до своїх невдач;
  • надавати оцінку твердженню – це один із найпростіших інструментів для оцінки спроможності гіпотези, яким ми користуємося, перш ніж заглиблюватися в деталі. Часом, обдумавши одну ідею, знаходиш іншу, більш доречну;
  • розбирати припущення, на яких будується твердження: математик спочатку спробує зрозуміти звідки взялося твердження. «До кого Трамп звертається? Які альтернативні рішення проблеми імміграції він розглянув і відкинув, і чому? Чому імміграція має таке значення для його прихильників? Які припущення змушують кандидата в президенти США так говорити?», – наводить Кун приклад із передвиборчої кампанії;
  • «дертися сходами абстракції»: розглядати проблему на різних рівнях – заглибитися в найдрібніші деталі та розібрати кожне визначення, потім – віддалитися та розглянути менш важливі аспекти лише в загальних рисах. Математика вчить вільно рухатися між цими рівнями аналізу і в результаті синтезувати загальну картину.

На закінчення Джеремі Кун нагадує, що ці шість принципів потрібно застосовувати обережно. «Беззаперечне дотримання усіх перелічених навичок у будь-якій ситуації призведе до того, що люди будуть вважати вас занудою». Як стверджує науковець, важливо розуміти, коли дійсно необхідно «включити внутрішнього математика».

Останнє оновлення ( Середа, 13 червня 2018, 14:57 )