Ісаак Ньютон народився 4 січня 1643 року в селі Вулстроп (біля міста Грентема) в родині дрібного фермера. Батько помер ще до народження сина. Ісаак був дуже кволою дитиною і ніхто не вірив у те, що він житиме. Першу науку Ісаак проходив у сільській школі, а у 12 років його віддали до найближчої міської школи у Грентемі. Спочатку Ісаак вчився погано і невідомо, як склалася б його доля, якби не випадок, що трапився з ним у школі. Один з однолітків Ісаака побив його під час суперечки. Ісаак дуже переживав, що не може відплатити, бо кривдник був значно сильнішим. Тоді Ньютон вирішив зробити інакше: перевершити суперника у навчанні. Невдовзі наполегливою працею він досяг своєї мети: вчителі та директор школи прилюдно визнали його найкращим учнем.
Уже в цей час Ньютон почав цікавитися механікою. У квартирі аптекаря Кларка, де він жив, була невелика майстерня з повним набором інструментів. Тут і виявилися характерні риси майбутнього вченого – кмітливість та винахідливість. Ісаак побудував водяний годинник, самохідну карету і оригінальний вітряк, який рухала миша, спеціально для цього приручена.
Після закінчення школи Ньютон вступив у 1661 році до Триніті – коледжу Кембриджського університету. Тут він із захопленням вивчає твори видатних математиків, зокрема «Геометрію» Евкліда, та слухає лекції професора математики Ісаака Барроу, який мав винятково благотворний вплив на молодого Ньютона. У зв’язку з епідемією чуми Ньютону довелося майже на 2 роки залишити Кембридж і повернутися в рідне село Вулстроп. У цей період він відкрив закон всесвітнього тяжіння, винайшов дзеркальний телескоп і займався розробкою важливих проблем вищої математики. Повернувшись до Кембриджа, Ньютон продовжує свої наукові дослідження і в 1669 році подає професору Барроу працю про біном, трактат про нескінченні ряди і принципи числення нескінченно малих величин. Барроу був вражений дослідженнями молодого Ньютона. Ньютону було запропоновано зайняти кафедру математики у Кембриджському університеті.
Коли його праці стали відомими широким науковим колам, до Ньютона прийшла слава видатного математика. У 1672 році його було обрано членом, а в 1703 році – президентом Лондонського Королівського Товариства. В цьому званні він залишався протягом двадцяти чотирьох років, аж до кінця свого життя. Ньютон зробив визначні відкриття в механіці, математиці та астрономії. Свій безсмертний трактат «Математичні початки натуральної філософії» Ньютон подав Лондонському Королівському Товариству у 1686 році. В ньому він заклав основи класичної фізики, підвів підсумки багатьох попередніх робіт з математики, фізики та астрономії.
Одним із найвидатніших відкриттів Ньютона був метод числення нескінченно малих величин – «метод флюксій», остаточно оформлений і досконало викладений у вступі до трактату «Про квадратуру кривих». Змінні величини Ньютон називав флюентами (загальним аргументом їх є час). Швидкості зміни флюент, як похідні по часу, він назвав флюксіями. Відкриття теорії флюксій означало створення методів аналізу нескінченно малих величин, тобто диференціального та інтегрального числення.
Одночасно з Ньютоном і незалежно від нього ці проблеми досліджував видатний німецький вчений Готфрід Лейбніц (1646-1716). Сучасна теорія диференціального та інтегрального числення принципово не відрізняється від теорії, сформульованої Ньютоном і Лейбніцом.
Будучи великим вченим, Ньютон завжди віддавав належну шану своїм попередникам і сучасникам, які своїми працями підготували грунт для його відкриттів.
Ісаак Ньютон помер 31 березня 1727 року. Геніального вченого поховали у Весмінстерському абатстві. На пам’ятнику вибито віршований напис, що закінчується словами: «Нехай радіють смертні, що серед них жила така прикраса роду людського»
Вшанування Ісаака Ньютона
На честь Ньютона названо одиницю сили в міжнародній системі одиниць – Ньютон.
Ньютон був першим в королівстві Англія, кого висвятили в лицарі за наукові заслуги.
З 1699 року Ньютон був іноземним членом Французької академії наук.
Для світу Ньютон став еталоном наукових заслуг:
- Ньютоном хімії називали пізніше Генрі Кавендіша,
- Ньютоном електродинаміки – Анре Ампера,
- Ньютоном ХХ століття – Альберта Ейнштейна.
Деякі цікаві факти із життя Ісаака Ньютона:
- Iсаак Ньютон ніколи не був одружений і не залишив після себе нащадків.
- Ньютон був членом Палати лордів. Засідання Палати лордів відвідував регулярно. Однак протягом багатьох років він не сказав ні слова на засіданнях. Усі завмерли, коли, нарешті, Ньютон раптом попросив слова. Присутні очікували грандіозної та розумної промови, але Ньютон у повній тиші проголосив: «Панове, я прошу закрити вікно, інакше я можу застудитися».
- За своєю неуважністю Ньютон може зрівнятися лише з Альбертом Ейнштейном. Одного разу він вирішив зварити собі яйце, але замість нього опустив в окріп свій кишеньковий годинник. Помилку вчений помітив лише через 2 хвилини.
- Великий вчений не боявся експериментувати на самому собі. Доводячи, що людина бачить навколишній світ в результаті тиску на сітківку ока світла, Ньютон тонким зондом натиснув собі на дно очного яблука, ледь не втративши при цьому очі. Різнокольорові кола, які побачив при цьому вчений, довели висунуту ним гіпотезу.
- Існує міф, що Ньютон відкрив закон земного тяжіння, коли йому на голову впало яблуко. Насправді, на роздуми про земне тяжіння вченого наштовхнуло яблуко, що просто впало з гілки дерева, коли він прогулювався у саду.
- Ісаак Ньютон любив іноді щось майструвати. Одного разу він випиляв у вхідних дверях отвір для кішки, щоб вона могла вільно виходити у двір, коли їй заманеться. А коли кішка народила шістьох кошенят, Ньютон випиляв у дверях ще шість маленьких отворів.
- Узимку 1677 року в будинку Ньютона спалахнула пожежа через те, що його собака перекинула лампу. Велика частина рукописного архіву вченого згоріла.
